середа, 8 січня 2014 р.

7 клас урок Антарктида та Антарктика

7 клас
Тема уроку: Антарктида й Антарктика. Особливості водних мас Південного океану. Антарктида — льодовий материк планети. Загальні відомості. Своєрідність географічного положення материка, його розміри. Відкриття Антарктиди та сучасні наукові дослідження материка.
Мета: сформувати в учнів систему знань про особливості географічного положення Антарктиди та його вплив на природу континенту, вивчити географічну номенклатуру берегової лінії Антарктиди, надати історичні відомості про відкриття та дослідження «льодового континенту»; сприяти формуванню в учнів світоглядних ідей про взаємозв’язки та єдність компонентів природи, вчити логічно мислити, обґрунтовувати свої погляди, робити висновки та порівняння; розвивати у школярів вміння застосовувати знання про загальні географічні закономірності природи Землі для характеристики особливостей їх регіонального прояву. Розвивати інтерес до предмету, вносячи в зміст уроку елементи цікавої географії: ігри, топонімічні та історичні дані.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Обладнання: атласи, підручники, контурні карти, комп’ютери, мультимедійна презентація, сайти http://ukrantarctida.narod.ru/index.html
Опорні та базові поняття: географічне положення, Антарктика, материк, океан, айзберг, шельфовий льодовик, Південний океан.
Хід уроку
І.Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності учнів.
Прийом «Здивую всіх»
Учитель. Африка – найжаркіший материк Землі, Австралія – найсухіший, Антарктида – найхолодніший. Та значна відмінність Антарктиди від інших материків планети не вичерпується тільки цим. Вона розташована на крайньому півдні Землі, дуже віддалена від інших материків. Саме завдяки цьому та суворим природним умовам Антарктиду було відкрито не так давно – у ХІХ ст. І ті, хто вивчав материк майже двісті років тому , і ті, хто робить це зараз, подають яскраві приклади мужності та навіть героїзму. Антарктида дуже неохоче відкриває свої таємниці, але саме  з ними ми познайомимося на сьогоднішньому уроці. Ми вирушаємо в подорож до Антарктиди. Квитком на корабель, який вирушає до її берегів буде тест «Квиток до Антарктиди», де зібрані питання про раніше вивчені материки.
Тест «Квиток до Антарктиди»
Всього 10 запитань. Кожне запитання оцінюється в 1 бал.
10 балів – квиток 1 класу, 9-8 балів – квиток 2 класу, 7 і менше балів – квиток 3 класу. (Кожен учень виконує за окремим комп’ютером). Тест створено в програмі My Test.
  ІІІ. Актуалізація опорних знань.
Прийом «Географічна розминка».
1.     За яким планом складається характеристика материка?
2.     Чому вивчення материка починається з географічного положення?
3.     Де розташована Антарктида?
4.     Що ви чули про цей материк?
5.     Назвіть океани, які омивають Антарктиду, покажіть їх на карті.
ІV. Вивчення нового матеріалу.
1. Прийом «Географічна лабораторія».
Завдання. За допомогою слайда презентації визначте особливості географічного положення Антарктиди. Назвіть моря та океани, що омивають Антарктиду та найближчі до неї материки.
Учитель. Ви побачили, що географічне положення Антарктиди незвичайне: материк майже цілком лежить за Південним полярним колом, в його центрі лежить Південний полюс, тому всі береги Антарктиди звернені на північ. Материк має лише одну крайню точку – північну. Але незвичайність материка полягає ще і в тому, що він єдиний має свою власну область. Ви чули слово «Антарктика» - саме так називається південна полярна область, до якої входять південні частини Атлантичного, Тихого та Індійського океанів (Південний океан) з островами та материком Антарктида. Слово «Антарктика» грецького походження та складається з двох коренів: «анти» - проти та «арктикос» - північний. Тобто ця полярна область розташована проти північної області – Арктики. Кордон Антарктики умовний і проходить приблизно між 53-600 пд.ш. У центрі Антарктики і лежить Антарктида.
Площа материка становить з островами становить 13,98 млн.кв.км.             Площа без островів – 12,40 млн. кв.км. Довжина берегової лінії – 30 тис. км. Середня висота -2040 м. Без крижаного покриву -410 м. Максимальна висота – масив Вінсон (5140 м).
2. Відкриття та дослідження Антарктиди.
Прийом «Віртуальна лабораторія» учням пропонується зайти на сайт http://ukrantarctida.narod.ru/Nature.html ( Українська Антарктида) та http://www.planeta-zemla.info/anjup.html, (Освітній портал про загадки планети Земля) розподілившись на групи опрацювати статті:
1 група: Історія відкриття Антарктиди
2 група: Підкорення Південного полюса
3 група: Українська станція «Академік Вернадський»
Виступи груп
1 група: Історія відкриття Антарктиди (виступи супроводжуються презентацією)
Історія відкриття та дослідження Антарктиди сягає у далеку давнину. Фантастичні обриси таємничої Південної землі здавна позначали на географічних картах. Давні греки припускали кулястість Землі та наявність у Південній півкулі великої ділянки суходолу, що протистоїть Арктиці.
У часи середньовіччя необгрунтована думка про південні землі була забута, але наприкінці епохи з розвитком мореплавства на картах знов зявився уявний материк.
У 1773 р. експедиція під керівництвом англійця Джеймса Кука перетнула Південне полярне коло. Через рік, після поновлення пошуків, експедиція досягла 710 10/ пд. ш, але не материка. Тому після плавання Кука на картах Південної півкулі перестали зображувати землю, замінивши її океаном.
Антарктида була відкрита тільки в ХІХ ст. На пошуки Південного материка в 1819 р. вирушила російська навколосвітня експедиція на кораблях «Восток» і «Мирний» під керівництвом Ф.Ф. Белінзгаузена та М.П.Лазарєва.
У січні 1820 року російські моряки підійшли до берегів материка. За  час плавання вони обігнули Антарктиду, кілька разів досягали її узбережжя, але не висаджуючись на ньому.
Вже через рік англійські моряки здійснили першу висадку на материк в районі Антарктичного півострова. Згодом багато експедицій різних країн продовжили дослідження материка, але вивчалося переважно тільки узбережжя. Внутрішні райони континенту залишалися невідомими та здавалися недосяжними.
 2 група:  Підкорення Південного полюса.
Відкриття Південного полюсу  Землі по праву належить двом видатним дослідникам — норвежцю Руалю Амундсену і англійцю Роберту Скотту.
Полярний дослідник Руал Амундсен - той самий, що за кілька років до цього зумів провести свій корабель з Атлантичного океану в Тихий північно-західним морським шляхом. Дізнавшись же, що Роберт Пірі досяг-таки успіху першим, честолюбний Амундсен, не вагаючись, направив своє експедиційне судно "Фрам" до берегів Антарктиди. Він вирішив, що буде першим на Південному полюсі!
Дістатися до найпівденнішої точки Землі намагалися і раніше. У 1902 році капітан англійського королівського військово-морського флоту Роберт Скотт разом з двома супутниками зумів досягти 82º 17' південної широти. Але потім довелося відступити. Втративши всіх їздових собак, з якими вони почали подорож, троє сміливців ледве змогли повернутися до берега Антарктиди, де стояло експедиційне судно "Діскавері".
В 1908 році нову спробу зробив інший англієць - Ернст Шеклтон. І знову невдача: незважаючи на те, що до мети залишалося всього лише 179 кілометрів, Шеклтон повернув назад, не витримавши тягот шляху. Амундсен ж і справді домігся успіху з першого разу, продумавши буквально кожну дрібницю.
Його подорож до полюса було розіграно, як по нотах. Між 80-м та 85-м градусами південної широти через кожен градус норвежці заздалегідь влаштували склади з продовольством і паливом. У путь Амундсен та четверо супутників-норвежців   вирушили 20 жовтня 1911 року. Мандрівники рухалися на санях, які тягли їздові собаки.
Костюми для учасників походу були зшиті... зі старих ковдр. Ідея Амундсена, несподівана, на перший погляд, повністю себе виправдала - костюми були легкі і разом з тим дуже теплі. Але чимало труднощів випало і на долю норвежців. Удари заметілі до крові посікли норвежців; ці рани довго не гоїлися. Але загартовані, мужні люди не звертали уваги на такі дрібниці.
14 грудня 1911 року в 3 години дня норвежці досягли Південного полюса.
Вони пробули тут три дні, проводячи астрономічні визначення точного місця розташування, щоб виключити найменшу можливість помилки. У самій південній точці Землі було встановлено високу жердину з норвезьким прапором і вимпелом "Фрама". На дошці, прибитій до жердини, всі п'ятеро залишили свої імена.
Зворотній шлях зайняв у норвежців 40 днів. Не сталося нічого непередбаченого. І рано вранці 26 січня 1912 року Амундсен разом зі своїми супутниками повернувся на берег крижаного материка, де у Китовій бухті його чекало експедиційне судно "Фрам".
Перемога Амундсена була затьмарена трагедією іншій експедиції. У тому ж 1911 році нову спробу досягти Південного полюса зробив Роберт Скотт. На цей раз вона була успішною. Але 18 січня 1912 року Скотт і четверо його супутників знайшли на Південному полюсі норвезький прапор, залишений Амундсеном ще в грудні. Розчарування англійців, які прийшли до мети лише другими, виявилося настільки великим, що витримати зворотний шлях у них вже не було сил.
Кілька місяців потому пошукові загони англійців, які стурбовані довгою відсутністю Скотта, розшукали в антарктичних льодах намет із замерзлими тілами капітана та його супутників. Крім жалюгідних крихт їжі, у ній виявили 16 кілограмів рідкісних геологічних зразків Антарктиди, зібраних під час подорожі на полюс. Як виявилося, до рятівного табору, де сховане було продовольство, від цього намету залишалося всього двадцять кілометрів...
(Перегляд відеофрагменту про підкорення Південного полюсу)
Сучасні дослідження в Антарктиді.
Учитель. В наш час Антарктида – материк міжнародного співробітництва, головним принципом якого є її наукове дослідження. Завдяки діяльності вчених ми можемо дізнатися про сучасну природу Антарктиди.
В першій половині ХХ століття дослідження в Антарктиді були епізодичними й обмежувалися окремими експедиціями. Але з другої половини 50-х років почалися регулярні спостереження материка на полярних станціях, які проводять різноманітні наукові спостереження.
Серед вчених-полярників є метеорологи, фізики. Біологи, гідрологи, гляціологи.
     Антарктида не належить жодній державі. Тут заборонено видобуток корисних копалин, полювання на тварин, випробування зброї тощо. Останнім часом Антарктида стала місцем відвідування туристів, але їх проживання організовують на туристичних кораблях.
Виступ 3 групи Українська станція «Академік Вернадський».
Перегляд відеофрагменту.
Першим українцем, що побував в Антарктиді був Антон Лукич Омельченко – виходець з села Батьки на Полтавщині. Він працював наїзником на кінному заводі українського поміщика. Доля жокея закинула його у Владивосток, де його і рекомендували Р. Скотту як можливого конюха експедиції.
В Антарктиді А.Омельченко  входив до допоміжної групи, що супроводжувала Р.Скотта на його шляху до Південного полюса. Антон Лукич дійшов зі Скоттом до середини шельфового льодовика Росса. В своєму щоденнику Скотт з похвалою відгукується про працьовитість Антона, його постійну готовність допомогти в будь-якій справі.
    З активізацією досліджень в Антарктиці, організацією стаціонарних баз, розвитком міжнародного співробітництва в Антарктиці українські вчені почали долучатися до роботи у складі радянських експедицій.Після розпаду СРСР постало питання правонаступництва. У    1992 р. Росія оголосила себе правонаступницею всіх антарктичних станцій Радянського Союзу і відмовила Україні в передачі хоча б однієї із них.
Згідно з міжнародним законодавством про Антарктиду та Угодою між Великобританією та Україною, 7 лютого 1996 року у власність України передано антарктичну науково-дослідну станцію «Фарадей», яка отримала назву «Академік Вернадський».
Головний напрям досліджень українських вчених – вивчення атмосфери, тобто спостереження змін озонового шару, льодовикового покриву, клімату, тощо. Учені спостерігають геомагнітне поле та зміни в іоносфері.
6. Прийом «Картографічна лабораторія»
Практична робота №8 «Нанесення на контурну карту географічних обєктів материка».
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Тест-експрес (виконується в програмі My Test)
1. Єдина крайня точка, яку має Антарктида завдяки власному географічному положенню:
      а) північна; б) південна; в) східна; г) західна.
2. Океани, якими омивається Антарктида:
      а) Індійський та Тихий;
      б) Тихий та Атлантичний;
      в) Північний Льодовитий та Атлантичний;
      г) Тихий, Індійський та Атлантичний.
3. Окраїнні частини материка перетинаються:
    а) екватором; б) Північним полярним колом;
    в) Південним полярним колом.
4. Керівник експедиції, в складі якої перший українець потрапив до Антарктиди:
   а) Р. Амундсен;    б)Р. Скотт;    в) Р.Пірі; 
   г) Т. Беллінзгаузен.
5. Українська арктична станція носить імя:
   а) К. Ціолковського;   б) С. Рудницького;
   в) В. Вернадського;   г)  М. Ломоносова
6. Материк було відкрито експедицією під керівництвом:
   а) Р. Скотта; б)Т.Беллінзгаузена та М.Лазарєва; в)Джеймса Кука; А.  Амундсена.
7. Дослідник, експедиція якого першою досягла Південного полюса Землі:
   а) Р. Амундсен;    б)Р. Скотт;    в) Р.Пірі; 
   г) Джеймс Кук.
8. Назви кораблів, на яких російські мореплавці Т.Т. Беллінзгаузен і М.П. Лазарєв досягли материка, зараз носять:
а) вулкани в Антарктиді; б) моря, що їх омивають; в) наукові станції;            г) гірські системи.
9.Назвіть територію, де розташовано більшість антарктичних станцій:
     а) в центрі материка; б) на узбережжі; в) в західній частині материка; г) в межах Південного полярного кола.
10. В якому році Україні передано станцію в Антарктиді?
А) 1992;  б)1996;  в) 2005;  г) 2006.

VІ. Підсумок  уроку
n  Географічне положення Антарктиди своєрідне: материк майже повністю лежить за Південним полярним колом та вкритий товщею льоду;
n  Першими можливість існування Антарктди передбачили ще давні греки;
n  Антарктиду відкрито російською експедицією під керівництвом 
Ф.Белінзгаузена та М.Лазарєва, Південний полюс – норвежцем Р.Амундсеном.
n  Антарктида – материк миру та науки;
n  Серед наукових станцій, що досліджують материк, є українська – “Академіка Вернадського”.

VІІ. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний текст у підручнику.

Підготувати цікавий матеріал про дослідників Антарктиди Р. Амундсена та Р.Скотта, про природу Антарктиди.

Немає коментарів:

Дописати коментар