вівторок, 26 січня 2016 р.

Позакласний захід "Географічний ярмарок"

Позакласний захід «ГЕОГРАФІЧНИЙ ЯРМАРОК»
ДЛЯ УЧНІВ 7-8-х КЛАСІВ
Мета: ознайомити учнів з основними центрами походження культурних рослин; розширити знан­ня про екзотичні овочі та фрукти, що є на прилав­ках наших магазинів; виховувати любов до рослин, почуття прекрасного.
Обладнання: мультимедійна презентація, столи з овочами та фруктами, що вирощуються на Україні та тропічні(цитрусові, маслини, арахіс, кава, чай та інші.
ХІД ЗАХОДУ
Ведуча. Благословилося на світ. Виткнулося за­спане сонце, стьобнуло промінням по луках, сте­пах, садках, по левадах...
І видно аж ген до того ліска, куди око дістає, вози потяглися...
І кіньми, і волами, і коровами... І гарби, і вози, і возенята... Із сіном, із соломою...
А на возах і кури, і вівця скручена, і теля мекає, підвестись намагаючись... А за возами і стригунці, і бузівки, і корівки з прив'язаними до хвостів телят­ками.
Гей! Цоб! Цабе! Н-н-но!
На ярмарок!
І ідуть, і ідуть, і ідуть...
І дорога вже не дорога, а строката величезна га­дюка, жива й покручена, що за отой лісок, не по­спішаючи полізла... І де її голова, а де хвіст — не­відомо, бо за лісок аж потяглася, а хвіст аж за отим бугром, десь там іззаду.
А наш віз вискакує з тої гадюки, лишаючи її то в праворуч, то в ліву, торохтить по грудках, шелес­тить травою...
І їдуть, і їдуть, і їдуть...
Приїхали...
(За О. Вишнею, «Ярмарок»).
Ведучий.
Увага! Увага! Спішіть, поспішайте! Господарі й гості, глядіть не минайте! На ярмарок, прошу, гуртом й поодинці! Чекають на всіх там чудові гостинці! На ярмарку нашім веселім, багатім Є чим дивуватись і є що придбати.
Ведуча. Який чарівний сьогодні зимовий день!
Ведучий. Так, день справді гарний, якраз для свя­та - для нашого ярмарку.
Ведуча. А ярмарок у нас сьогодні ще й незви­чайний — екзотичний, географічний.
Ведучий. І приїхали на наш ярмарок кращі з кращих, найрозумніші з усіх розумних, справжні знавці географії — учні 7-8х класів нашої школи. Вітаємо всіх вас на нашому ярмарку.
Ведуча. Уклін, вам, дорогі гості! Дякуємо, що завітали до нас. А щоб ви не заблукали, ми будемо поруч і проведемо вас нашими ярмарковими па­вільйонами.

Учитель. Пізнання світу починається з добра. Рослинний світ є тим добротворцем для людини, який вона шанувала й обожнювала в усі часи.
Важко, майже неможливо собі уявити існування людини без рослин. Сто мільйонів років тому роз­селилися вони по Землі: яскраві і різноманітні, із соковитими квітами і плодами, яких ще не бачив світ. Сьогодні ми ще раз ознайомимо вас з рослина­ми, які поряд з нами, але про яких ми так мало знає­мо. Це рослини-переселенці, вихідці з інших країв, без яких ми нині не уявляємо свого життя. За М.І. Вавиловим існують кілька центрів походження культурних рослин. (Презентація)
Ведучий. Першим пропоную відвідати павільйон
«Знайомі незнайомці».
Учениця.
Відгадайте загадку:
Я — смачна, поживна страва
Добра йде про мене слава.
Ви варіть мене в мундирі,
В суп кладіть і смажте в жирі.
І в борщі потрібна я.
Ось візитка вам моя!
Хто я?
Цікавою і загадковою є історія картоплі. Їй по­клонялись, її ненавиділи, її квітами прикрашали королівські палаци.
До Європи картоплю привіз з Південної Амери­ки мореплавець Френсіс Дрейк. У німецькому місті Оффенбурзі поставили пам'ятник Дрейку. На скульптурі зображено Дрейка з кущем картоплі в руці. Підніжжя пам'ятника оперізує гірлянда бульб. Це — вдячність нащадків за те, що Дрейк першим ознайомив європейців із цією культурою.
Спочатку картоплю у кожній країні називали по-різному. Англійці — потейт, голландці — ардапель, що в перекладі означає «земляне яблуко». Італійці — тартуфель, оскільки бульби, як і гриби трюфелі, викопують із землі. А німці — картуфель, тобто кар­топля. Ось скільки імен у картоплі.
Але перше картоплине ім'я було — тата, так на­зивали її на батьківщині, у Південній Америці індіанці з племені кечуа.
Як і в Європі, в Росії заморську гостю зустріли насторожено. Спочатку її відмовлялися вирощува­ти. Однак тепер ця гостя займає одне з перших місць на нашому столі.
Купуйте, купуйте усі бараболю. Варіте і смажте із сіллю й без солі. Сто страв господиня з картоплі готує. Картопля, як хліб, усіх нагодує.
Учень. У цієї рослини два імені. У наукових книжках вона називається томатом. Це її індіансь­ке ім'я. Чому ж томати називають помідорами?
У перших, привезених з Америки томатів плоди були жовтуватого кольору і дрібні як райські яблу­ка, з яких варять варення. На сонці вони сяяли ніби золото. Італійці сказали: «Помодоро!» «Помо» по-італійськи - яблуко, «доро» - золото. Так у побуті і залишилось за цим овочем дане йому золоте ім'я.
Спершу «золоте яблуко» саджали на клумбах для краси. Покуштувати плоди не наважувалися, хо­дили чутки, що вони шкідливі для здоров'я. Найсміливішими виявилися португальці. «Золоте яблу­ко» їм сподобалося. Тоді осміліли і німці, французи, італійці. Помідори з квітників переселилися на го­род. Нині на земній кулі червоний помідор - один з найпоширеніших овочів.
Беріть помідори, вони пречудові.
До вашого столу хоч зараз готові!
Ми здалеку прийшли,
Там і назву нам дали.
Подивись, які ми гожі!
З яблуками трохи схожі,
Ось тому й назвались ними.
Яблуками золотими.
 Учениця.
Тихше, тихше, тихше, друзі,
Дайте слово кукурудзі.
Знайте всі, що в мені є
Вітаміни А, С, Е.
Добра йде про мене слава
Я поживна і смачна!
Інша назва кукурудзи — маїс. Ніде в світі не люб­лять і не шанують її так, як у Мексиці. Маїс - году­вальник. Він тут головна їжа. Прісний кукурудзя­ний корж у Мексиці їдять тричі на день. Він заміняє хліб. Є багато сортів кукурудзи: із синіми, червони­ми, жовтими і білими качанами. З кукурудзи одер­жують олію, крохмаль, з неї варять смачну кашу.
Я з Америки прийшла
Звідти й назву принесла.
Наче шишка на ялині
На міцній росту стеблині.
 Учитель. А чи знаєте ви, що наші традиційні овочі - буряк, капуста, морква і цибуля теж при­бульці? Вони потрапили до нас із Середземномор'я. І тепер ми не уявляємо українського борщу без цих овочів.
Учень.
Я — звичайний бурячок
Бач, який гладкий бочок!
На городі виростаю
Вітамінів купу маю.
Ви мене не забувайте
Якнайбільше споживайте!
У борщі, в салатах різних
Бурячок усім потрібний.
Учениця.
Я - рум'яна морковиця, серед овочів - цариця.
Й недаремно є в мені вітаміни головні.
Хто морквицю споживає, той міцне здоров'я має.
Чисту кров, рум'яне личко, їжте, друзі морковичку.
Учениця.
Що корисна капустина знає навіть і дитина.
У борщі, в салаті, в супі споживайте мене, любі.
Знайте всі, що капустина справжнє диво вітамінне.
Різні мінерали маю і секрет здоров'я знаю.
Учениця.
Тут цибуля головата, вітамінами багата,
З них найбільш відомий «Це», кинула й своє слівце:
Може я і гіркувата, зате вмію лікувати.
Й по секрету вам скажу: вас від грипу вбережу.
Учениця.
А я хочу вам розповісти про волоський або як його ще називають «царський горіх». Його батьківщина – Волощина, нині територія Румунії.
• Ядра волоського горіха містять вітаміни А, С, Е, В1, В2, залізо, калій, кальцій, мідь, цинк, йод, кобальт та інші мікроелементи. Також містить білки, жири, жирне масло, дубильні речовини.
• Ядра горіха дуже багаті вітаміном С і кількістю вітаміну С волоські горіхи перевершують чорну смородину в 8 разів, і в 50 разів плоди цитрусових.
• Ядра горіхів не тільки смачні, але ще і дуже високоживильні, 1 кілограм плодів містить 8500 кал.
• Олія ядер волоського горіха багате линолиевой кислотою, ця кислота знижує вміст холестерину в сироватці крові.
• 50 грам ядер волоського горіха прийнято з'їдати людям з підвищеною кислотністю шлункового соку.
• Ядра дуже корисно вживати в їжу діабетикам і людям страждаючим атеросклерозом.
• Плоди волоського горіха дуже добре відновлюють сили організму після важких хвороб.
• Їх вживають у їжу для поліпшення травлення.
• Також їх вживають при авітамінозі.
• Волоський горіх ще називають "їжею для мозку", ядра його дуже добре впливають на розумову діяльність людини.
• Горіх зміцнює імунітет.
• Зміцнює судини і капіляри.
• Завдяки великому вмісту йоду, волоський горіх корисний для лікування щитовидної залози.
• Волоські горіхи корисно їсти при зниженому гемоглобіні в крові.
• Дуже добре відновлюють сили організму.
Але, корисні у волоському горісі не тільки ядра, для лікування в народній медицині застосовують листя і перегородки волоських горіхів.
Ведучий. А тепер просимо всіх гостей ярмарку відвідати павільйон  «Заморські гості».
Адже ми використовуємо і рослини, які не ростуть на наших чорноземних  грунтах. Та плоди цих рослин, страви, приготовлені з них, увійшли в наше повсякденне життя.
Учитель. Одні рослини дають плоди, необхідні для харчування, другі йдуть на будівництво, для потреб техніки, треті — прикрашають наше життя чудовими кольорами. Серед цього різноманіття мешканців царства Флори трапляються рослини зовсім незвичайні.
Учениця. Плоди цієї рослини схожі на стручок гороху або квасолі. її батьківщина — Південна Америка. Це — арахіс, або земляний горіх. І кущ, і квітка арахісу дуже нагадують нам відомий горох. Жовта квітка його цвіте лише один день. Та в арахісу є й інші квітки — підземні, дрібні, біля верхівки головного кореня. Під землею відбувається запилення. З підземних квіток на глибині 10—20 см теж розвива­ються стручки земляних горіхів. Арахіс цінується через олію, яку вичавлюють з горіхів. Підсмаже­ний арахіс — чудові ласощі.  
Учень. Зовні плід цієї рослини схожий на шишку, вкриту лусочками. Це — ананас. Верхівка ананаса увінчана чубчиком. Ананас - це трава з коротким стеблом, оточеним розеткою товстих і м'я­систих листків. У центрі — суцвіття. Батьківщиною ананаса є Бразилія. У Європу ананас був завезений у XVII ст. і тепер його тут вирощують в оранжереях. Ананас вживають у їжу в сирому і консервованому вигляді, з нього одержують сік, готують варення.
У США та Канаді росте оцтове дерево, сік якого кислий, ніби оцет.
У тропічній Африці росте ковбасне дерево, на­зване так за плоди, схожі на ковбаси, що звисають на плодоніжках завдовжки 50 см. Однак, на жаль, ці плоди неїстівні.
Потрібно згадати й про хлібні дерева, які рос­туть на островах Океанії, в Азії та Африці. Округлі або довгасті плоди цього дерева мають вагу 12-25 кг. Усередині їх міститься тістоподібний м'якуш. Пло­ди їдять сирими, вареними, печеними. Плодами З— 4 таких дерев людина може харчуватися протягом цілого року.
У Південній Америці ростуть дерева галактодендрони, місцеві жителі називають їх коров'ячими деревами. Вони дають поживний сік, що містить білки, цукор, крохмаль. Протягом години з одного дерева витікає до одного літра соку. Під час кип'я­тіння з нього утворюється смачна поживна маса, що нагадує сир.
Учитель. Але іноді трапляється так, що завезені рослини, мають і згубну дію.
Учень.
До XVI ст. Азія, Африка і Європа не мали жод­ного уявлення про тютюн. Уперше з цією рослиною ознайомилися члени команди Христофора Колумба в Центральній Америці. Вони побачили, що індіанці згортали в довгі трубки сухі листки якоїсь рослини, один кінець трубки брали в рот, інший підпалювали. Цей згорток вони називали «табако». Європейці не розуміли, яке задоволення отримують індіанці від цього заняття. Адже дим від цієї росли­ни мав огидний запах, індіанці п'яніли і ставали неадекватними. Незважаючи на такі якості, уже через століття ця диявольська рослина поширилася по всій земній кулі. Перш ніж потрапити в Росію, тютюн довго подорожував.
Народна мудрість каже: «Курець сам собі моги­лу копає».
Особливої шкоди тютюн завдає молодому орга­нізмові. Наприклад, у юнаків під впливом нікотину, що міститься в тютюні, уповільнюється ріст і роз­виток окремих органів. Потрапляння диму в легені призводить до бронхітів, створює загрозу пневмонії та онкологічних захворювань, клітини організму одержують менше кисню. Особливо шкідлива не­стача кисню для кори головного мозку: курець важче сприймає інформацію. Кожна викурена цигарка скорочує життя в середньому на 6-10 хвилин.
УчительВ Азії, в Гімалаях здавна використову­ють плоди мильного дерева—сапіндуса—для пран­ня вовняних і шовкових тканин. Невелике дуже декоративне дерево (заввишки до 8м) із зонтиковидною кроною. У липні на тлі темно-зеленого   листя дуже ефектно виглядають величезні яскраво-жовте волотисте суцвіття. Після рясного і тривалого цвітіння з'являються плоди, що нагадують фізаліс, але оригінальної трилопатевий форми.   Цінні не ядра, а шкарлупки горіхів. У них містяться органічні сполуки - сапоніни (глікозиди). Це натуральні природні піноутворювачі. Сапоніни повністю розкладаються в навколишньому середовищі і, на відміну від мила, не створюють лужної реакції. Мильні горіхи відмінно перуть білизну в пральній машині і під час ручного прання; миють посуд, у тому числі в посудомийних машинах; чистять ювелірні вироби із золота і срібла; використовуються під час прибирання в будинку і для миття автомобілів, відлякують комарів, мух; емульсія мильних горіхів служить добривом для домашніх рослин. Горіхи гіпоалергенні; дбайливо перуть найтонші і делікатні тканини, зберігають колір білизни при пранні, не вимагають пом'якшувача та ополіскувача, повністю розкладаються в навколишньому середовищі; прості в застосуванні, багатофункціональні, економічні, використовуються багаторазово.
Учениця. А тепер час поласувати цукерками. Справжнє «цукеркове дерево», або ховенія солод­ка, росте в Південно-Східній Азії. Цукерками на­зивають не їхні плоди, а потовщені плодоніжки. Вони дуже солодкі. Кожне дерево може дати до 35 кг таких ласощів.
Учитель. Як бачимо, рослинний світ Землі різно­манітний і дивовижний. На нашому ярмарку так багато екзотичних чужоземців.
Учитель. Шановні! А чи не здається вам, що ми все придивляємося, прицінюємося, але нічого не купуємо. Може, вже пора нам і купувати? Адже що роблять на ярмарку? Купують і продають. Ну, а гро­шима будуть ваші знання. Тому запрошую всіх до торгів.
1.  Я росла в темній темниці, Як зросла — взяли в світлиці. З мене шкуру всі деруть, Мене варять, мене труть, Пироги з мене печуть. Відгадайте, хто ж я є. Скажіть ім'я ви моє (картопля).
2. Продаються плоди екзотичної рослини, яку вирощують у пустельних районах Південно-Західної Азії та Африки. Про неї кажуть: «Голова її має бути у вогні, а ноги - у воді». Що це за рослина і які у неї плоди? (Фінікова пальма).
3. Батьківщина цієї рослини - місцевість Кафа у південній частині Ефіопії в Африці. Плоди її схожі на великі вишні, мають по дві плескато-опуклі на­сінини, їх використовують для приготування тоні­зуючого напою, який раніше називали «напоєм ди­явола» (кава).
4.  На городі родилася У віночку сушилася
Хто в моє нутро загляне — Тимчасово сліпим стане (цибуля).
5. Продається цитрусова рослина, надзвичайно багата на вітамін С. її батьківщина - Південно-Східна Азія. Вона має своєрідний аромат (лимон).
6. Я не яблуко, не шишка
Не капуста-білосніжка,
Я походжу від «чесати», а чесати - відділяти.
На зубки я розділяюсь і тому так називаюсь (часник).
7. Народжується з квітки,
Його всі люблять дітки,
Заліза в нім багато,
Рум'яне і хрустке.
А ну, скажіть, швиденько,
То що ж воно таке?
(Яблуко)
8. Він зовсім не крихкий,
А сховався в шкаралупі,
Заглянеш в середину -
Побачиш серцевину,
З плодів він твердіше всіх,
Називається ...
(горіх.)
9.  Сам маленький,
Шубка дерев’яна.
(відповідь: горіх)
10. Мовби на одній нозі.
Він зростає на лозі.
Подивись скоріш в віконце —
Грона сповнені всі сонця! 
Кожен скуштувати рад
Соковитий...
(Виноград)
11.Соковите, червоненьке,
Круглобоке, солоденьке.
(Яблуко)
12. Кажуть, що цей цитрус пахне новим роком.(Мандарин)
13. А цей плід отримують на невдалому сватанні.(Гарбуз).

Ведучий. І коли на традиційному українському ярмарку всі товари було продано, а гроші полічено, люди поверталися додому.
Наш ярмарок, на жаль, також закінчується. Ми бажаємо вам, щоб завжди на ваших столах був до­статок. Щоб вам було що продавати і за що купу­вати.
Ведучий.
На білому світі є різні країни,
Де ріки, ліси і лани.
Та тільки одна на Землі Україна
А ми її доньки й сини.
Ведуча.
Усюди є небо і зорі скрізь сяють
І квіти усюди ростуть...
Та тільки одну Батьківщину ми маєм
її Україною звуть.

Звучить запис пісні «А у нас на Україні».

Немає коментарів:

Дописати коментар